Home

Advertisement

Previous Entry | Next Entry

ВІДГУКИ Ч.2

  • Jul. 19th, 2008 at 3:28 PM

             Ще відгуки про книгу (можна додати свій)


До чого я найбільше люблю чіплятись»

  Альбій,

усе прочитала, усе послухала. Мова у Вас класна (не маю на увазі тільки дикцію, а спосіб висловлення, побудови речень, тобто все те,  до чого я найбільше люблю чіплятись:). У Вас нічого не знайшла:))). Серйозно. Не сприймайте мене як якогось критика, просто так висловлюю свою думку.  Досить інколи послухати наших радіо- чи тележурналістів - таких "перлин" можна почути, що... .

Оксана

 

“Ви запропонували подарувати”

 

   Доброго дня!

Ви запропонували подарувати нам свою книгу.

Хотілося б обговорити детальніше.

 

З повагою, Богдан Безпалько

Заступник директора Бібліотеки української літератури у Москві

 

                                 «майже де жа вю»

учора дочитав книжку
про водійські права -- майже де жа вю, у мене вже 7 років лежать без діла :)
в англомовних цитатах кілька разів проскакує for замість four
загалом -- сподобалось, дякую :)

ponedilok

 

                              «Був би сенс»
  вам би трохи грошей і презентації в кожному місті на сході. був би сенс.

 

   vaxo

 

 

      

      «Війна - то не романтика, цікаво тільки один день, всі інші - суцільна нудьга!"

Дякую п. Альбію за чудову книгу! Дуже добре, що Ви змогли таки видати своє творіння! Як людина, що знає усі проблеми нашого війська, я цілком підтримую вихід таких видань, аби люди вивітрили із себе, ті насаджені комуністами острахи! Дуже хотілось би, звичайно, поспілкуватися з Вами, оскільки Ви побували в стількох місцях! Але я пам'ятаю завше слова мого дядька (учасника вірмено-азербайджанського конфлікту у 1988-1994, майора-зв'язківця): "Сину, війна - то не романтика, цікаво тільки один день, всі інші - суцільна нудьга!"

  Ви сприяли там покращенню авторитету нашої держави, шкода що таких людей в нашій державі, як і в армії, дуже мало! Читаючи Ваш  книгу я дійсно пишався і пишаюся нашими простими, я на цьому хотів би наголосити, вояками! А придбав я книгу у м.Києві, на книжковому ринку "Петрівка" (46р. 7м.). На рахунок того чи можна використати мій коментар - можете використовувати все що забажаєте з моїх повідомлень, навіть якщо буде потрібно, об"єднувати їх! Зараз хвилююча мить для нас: чи нададуть нам ПДЧ чи ні? Я звичайно ж всіма тільки "ЗА"! Бажаю Вам успіхів!

З повагою, мл. лейт. запасу Вадим Пеньківський

 

                                    «Брат Альбий - молодец, настоящий журналюга»

 

    Шуба, приедешь - подарю эту книги. Цена у нас - 3(три)бакса... Я прочитал - классно написано, брат Альбий - молодец, настоящий журналюга. То, о чем мы вспоминаем на наших встречах, нашу службу, молодость, автор взял и красиво оформил в книгу. Только при чем здесь проНАТО,...? Опять эти грязные происки, на нашего брата наезжают а мы молчим...                     

Гонтар Владимир

 

         “Баба” і “хати”…    Що ми тільки не видумували, як це передати по-польськи...

 

Привіт, Альбій!

Переклад Вашої книжки, що його роблять мої студенти, - це суцільний прикол:))). Останнім часом я власне найбільше сміюсь (вчора то аж до сліз) на заняттях cаме з літературного перекладу. Кажу Вам щиро. Це не першоквітневий жарт:). Ось, наприклад, студенти не знали, як буде польською слово "бабахати"(с.52, в реченні), взагалі, вони ніяк не могли в"їхати в зміст цього речення, ніяк не клеївся у них переклад. Хтось з них (вже не пам"ятаю, хто саме, бо самій цікаво) висунув геніальну (!) ідею (не знаю, може, теж пожартував. Припускаю, що й так могло бути) - поділив це слово на 2, тобто "баба" і  "хати" :))))))))))))))). Я б до такого не додумалась...

  Вчора знову не було нудно. На с. 113 (Радіочек) є слово "гигикав". Що ми тільки не видумували, як це передати по-польськи... але так і не знайшли відповідника. В групі є українка, то ми вже з нею мало не демонстрували, як це виглядає :).

Ми фактично вже на фініші.

    Річ у тому, що деякі оповідання з книжки ми перекладаємо відразу на парі (тоді маємо менше словників, менше часу, аби думати і відшліфовувати переклад), а деякі оповідання студенти перекладають удома, потім ми перевіряємо (або я перевіряю вдома, по-різному). Якраз цей фрагмент ми перекладали на парі:).  Так само на цій сторінці є слово "одесит". Теж були приколи якщо йдеться про назви жителів міст (польською буде описова назва).

Або ще. Текст же містить військову термінологією, яка інколи відрізняється від української (різні корені). А в групі переважна більшість дівчат (інколи їм важко зрозуміти, бо нема укр.пол. словника військової термінології, лише окремі слова можна знайти в загальному словнику). От і треба щось там вжити, дівчата сперечаються між собою, що то так або не так. Один студент так сидить, слухає-слухає (він уже після армії) і каже: "А я міг би висловити свою думку з цього приводу? Все-таки теж щось знаю :)".

Так що весело. Справді.

Ще раз дякую Вам за книжку.

На все добре! 

Оксана

 

 

      «З першої хвилини слухаю, думаю - тут щось перетинається з кополівським «Апокаліпсисом,» ба, за деякий час чую про цей фільм...»

 

     Хороше аудіо. Це подвійний плюс, коли автор може сам озвучити твір ( і не нарікатимеш на диктора! ). З першої хвилини слухаю, думаю - тут щось перетинається з кополівським апокаліпсисом, ба, за деякий час чую про цей фільм...до речі, декілька років тому спілкувався з ветераном В'єтнаму ( республіканцем, звісно ) і, заразом, запитав про цей фільм - каже, там все неправда, там все вигадка, такого там не було. Щоправда, він дуже обережно ставився до вітчизняної кінопродукції. Замість дивитися Фаренгейт 9.11 - читав про нього звіт Конгресу...

      ...варто десь відшукати книжку. Читати шматочками, це теж саме, що слухати музику фрагментами. Цікаво було читати про дємбєль-муві...хто розповсюдник твору - видання?

http://vladmradio.livejournal.com/

 

 

 

   «Думаю, що всі,хто матиме бажання прочитати Вашу книжку на польскій мові, буде мати насолоду»

 

Dobryj deń Albije,

Duże diakuju za lysta i dobri slowa (dla mene ce bulo legkym szokom), szczyro każuczy ne spodiwalaś tak szwydko distaty widpowid (i tut muszu wybaczytyś za te, szczo tak dowgo Wam ne widpysuwala). Dla mene bude welykoju czestiu jakszczo moje prizwyszcze zawydnije bilia perekladu. Ale proszu pamiataty szczo ce lysze robocza wersija.

Dumaju szczo wsi chto matyme ,bażannia proczytaty Waszu knyżku (rozdil) na polskij mowi, bude maty nasolodu z piznania blyszcze Waszoji osoby, jak i togo czym żywe wijśkowa ludyna (i do togo z takym doswidom).

Pereklad możete wykorystowuwaty - troszky piznisze nadiszlu szcze odyn rozdil. 

Diakuju, wsiogo dobrogo! 

Anna Antonewśka – Dubel

 

  ««Албі бек» сповнена гумору та може долати стереотипи як в українців так і в поляків”

 

Добрий день,

Я студент україністики у Кракові, та останнім часом, завдяки Оксані Баранівській, я мав приємність ознайомитися з Вашою книжкою «Албі бек». Мені цікаво, що Ви інтересуєтеся тим, як Ваші твори сприймаються іноземним читачем. Я постараюся коротко написати, яке враження з приводу книжки виникло в мене. Однак, мусите пам’ятати, що моя думка буде дещо відрізнятися від думки пересічного поляка, оскільки я знаю мову оригіналу та, певною мірою, українські реалії.

Увагу привертає цікава тема. Правду кажучи, для поляків питання НАТО зараз не викликає жодних контроверсій (ми у переважній більшості з задоволенням вступили до альянсу), але привабливим може бути те, як українці ставляться до інтеграції з Західними структурами, як вони сприймають Захід, та навпаки – як Захід сприймає українців. Як на мене книжка є дуже щира. Вона показує дійсність з усіма її недоліками, але, на щастя, там також знаходиться багато позитивів, гумору, життя. Щодо гумору, мене розвеселило чимало ситуацій, особливо ті, які були пов’язані з доланням стереотипів. Також цікавою була гра слів пов’язана, зокрема, з «термітами» та зображення трагікомічних ситуацій наприклад у Грузії (ДТП з мафією, технічний стан “копійки” тощо).

Оскільки я студент філологічного факультету, на моєму курсі переважну більшість осіб становлять жінки. Я обговорював з ними Вашу книжку та виявилося, що вона для них була не дуже привабливою. На їхню думку на це мали уплив «стомливі описи музики та пригод з нею пов’язаних», не дуже ясна хронологія (фрагментарність дії) та нерозуміння певних ситуацій. Ця остання проблема могла виникнути з мовного бар’єру та браку відомостей про певні українські реалії як наприклад складна ситуація з Чорноморським флотом. Великою перевагою є те, що книжка спирається на факти.

Підсумовуючи, для мене найважливіше те, що «Албі бек» сповнене гумору та може долати стереотипи як в українців так і в поляків. Книжка мені дуже сподобалася, хоча з точки зору літературознавства вона напевне різко не вирізняється з поміж інших творів. Однак, вважаю, що її варто б перекласти польською мовою не зважаючи на те, що для перекладу (з огляду на мовну специфіку) це буде важке завдання. Дякую за можливість прочитати щось вартісне!

З повагою,

Анджей Тирпа

 

     « Я хотел сравнить свои ─ личные ─ впечатления и впечатления просто другого человека, скажем, человека не из нашей среды, среды морской пехоты.»

 

    Мне было интересно читать «Алби Бек», так как я тоже, как и военный журналист Альбий Шудря, принимал участие в упомянутых в книге натовских учениях. А посему я хотел сравнить свои ─ личные ─ впечатления и впечатления просто другого человека, скажем, человека не из нашей среды, среды морской пехоты. Ведь у самих военнослужащих глаз частенько, как говорится, «замыливается». Оно и понятно: ко многому в армии привыкаешь, многое, чуждое гражданским, нами, военными, воспринимается как само собой разумеющееся. И надо отдать должное автору, его взгляд, восприятие «морпеховской» службы «по-натовски» получилось свежим, реальным, интересным. Меня поразили точные характеристики, меткие слова, уместные эпитеты. И что важно, ничего лишнего. Читал, можно сказать, проглатывал абзац за абзацем. Это не доклад на конференции, это репортаж о жизни, которую Альбий показал без штампов и клише. Я уверен, что не каждому журналисту дано «остановить и запечатлить мгновенье». Альбию Шудре это дано, что сразу становится очевидным, когда читаешь «Алби Бек».

 Александр Татарченко

 

                                             « Черга стоїть

 

Та в мене на Вашу книжку черга стоїть! Щойно взнав, кого знімкував був! З повагою:

 sotnyk


Comments

[info]ponedilok wrote:
Jul. 21st, 2008 07:55 am (UTC)
Ви ще не знаєте усіх моїх підступних планів щодо вашої книги ;)
[info]albiback wrote:
Jul. 21st, 2008 09:26 pm (UTC)
???????? А коли скажете?
[info]ponedilok wrote:
Jul. 24th, 2008 01:31 pm (UTC)
Коли переведу один сайт на новий хостинг. До кінця літа, сподіваюсь, впораюсь. Аби час віднайти :))
[info]macleon wrote:
Jan. 3rd, 2009 12:25 am (UTC)
З Новим роком!
Дякую,Альбій,за прекрасну книгу!Я теж народився і виріс на заході України, теж став офіцером (за іншим фахом), але вже полишив службу, став "запасним" так би мовити. Цікава книжка, цікавий життевий шлях.Сам ще не так давно намагався пройти в миротворчу місію - не вийшло...
Виставив лінк з книгою і Вашим блогом на форумі однодумців.
Ще раз дякую!І веселих свят!

Profile

[info]albiback
Альбій Шудря "Албі Бек"

Latest Month

June 2009
S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    

Tags

Powered by LiveJournal.com
Designed by Jamison Wieser