Цей кліп не про війну. А про танці  на порозі війни.

Знімав знову ж таки в Місії ООН, коли був військовим спостерігачем. 2003 - 2004 рік.

Була задумка зробити жартівливе відео. Тому там звучить Глен Х’юз і пісня «Фрідом».

    В нашому  компаунді в розтрощеному війною Галі відбувся концерт.

Виступали юні самодіяльні артисти. Танці, звичайно, грузинські. Хоча , якщо дивитися по карті, Галі – Абхазія. Але це просто той, інший бік ріки грузинської ріки Інгурі. Там, за російськими блок-постами.

    Монтаж кліпика  досить простий. Це були перші експерименти. Однак зараз, коли в країну вторглись  російські війська,  відео можна сприймати по-особливому.

     Ось Грузія. Вона запальна. Вона демонструє темперамент. Ось глядачі. Вони з різних країн. Є там цивільний оонівський персонал, є військові спостерігачі. Це ніби світове співтовариство в мініатюрі. Всі спостерігають. Хтось не приховує захвату. Хтось стримує емоції.

    Але ніхто не виходить на сценічний майданчик. Тому що це – грузинський танець.

Грузинський танець на тлі прапорів світу.

    Їхній танець  - це свобода.

    

   

Господи, напевно я “відеомен”! В тому сенсі, що на кожну з частин  своєї книги знаходиться відеофрагмент.  Оце витягнув диск з кліпиками, які робив, коли був прес-офіцером в місії. Звичайно, море недоліків. То був найперший досвід –  сам собі продакшн студія. Підказати було нікому. Але з іншого боку – це унікальне documentary.

    

 A Day In Paradise. Думаю, перш за все для тих, хто  цікавиться ситуацією в зоні грузино-абхазького конфлікту.

    Це спроба відтворити один день служби військових спостерігачів в секторі Галі. Знято в шанованому мною стилі  No Comments. Плюс музика з мого фронтового плей листа на той час.

    Отже, як міг і чим міг знімав, монтував, озвучував.

   В книзі цьому відео личить, напевно, такий фрагмент.

 

                           

( Read more... )